Ковальчук Тарас

Лесю, я ще живу. Вона повільно підпливла ближче до мене. Пообіцяй мені: не ховай мене раніше часу.

Василько Оленко, ти з глузду зїхала? Комендантка тебе з цієї общаги вижене за таке! Марічко, а куди ж його?

Склянка молока Не завжди важко лише тим, хто опинився у скруті, а й тим, хто поруч із ними.

Соломійко, запізнимося! Тату, ще хвилиночку! Соломія стрибала на одній нозі, натягуючи синьо-жовтий шкарпетку.

Інтернат для доньки Віра вийшла заміж за Бориса чотири роки тому, і цей шлюб здавався їй такою омріяною

– Ганнусю! Довго тебе чекати треба?! Я ж тут уже скільки сиджу! Сідай вже! Галина, сусідка Ганни

– Доброго вечора, Стефанія! Вибачте, що турбую, я ваша сусідка знизу. – Зараз зроблю музику

У вишуканому ресторані «Мрія» в самому центрі Києва завжди пахло дорогими парфумами, білими грибами й

Шлях до нового життя після складних випробувань Подолання життєвих труднощів і віднайдення надії У сорок

Замість себе Мачуха чудово розуміла, що Олеся ну геть не хоче йти заміж за вдівця, і не через те, що