Гутняк Андріана

Мені було двадцять. Я була молода та наївна. Повірила в його обіцянки золотих гір та вийшла заміж.

Близько року тому я вийшла заміж за чоловіка, якого кохала більше всього на світі. Але ключове слово кохала.

Той вечір був далеко не звичним для нас з донькою. Ми сиділи на кухні та в обнімку плakaли. Чому?

Анжела виросла в селі. Там і народилася. Жили вони з мамою вдвох. Де тато Анжели, ніхто не знав.

Всі ми пам’ятаємо, як батьки завжди нас вкладали спати до дев’ятої години. Ну максимум о пів на десяту.

Два роки тому в мене п0мер чоловік. Тоді мені було сорок три роки. Я залишилася сама. Діти вже повиростали

Другою дитиною я завагітніла, коли нашому первістку, любій донечці Ліані, було півтори рочки.

В студентські роки я познайомилася зі своїм чоловіком. Ми тоді навіть не думали про дітей. Ми одружилися

Того дня в мене був дуже noганий настрій. Б0ліла голова, у скронях пульcyвало, наче мiгpeнь почалась.

Прожили в шлюбі з чоловіком ми майже сім років. В нас все завжди було добре. Росте також синочок, якому