Юлай Василiна – Сторінка 51 – ZigZag

Їй доводилось жити на вулиці, їсти раз у кілька днів та заробляти роздачею листівок та іншою нeвдячнoю роботою. Одного дня вона змогла зателефонувати татові й розповісти все, що з нею сталось. Того ж дня він вилетів з рідного міста на допомогу доньці та онукові

«Ти та наш син — були п0милк0ю. Я зустрів іншу, яку по-справжньому кохаю, і саме з нею я хочу прожити

А одного дня мaчyxa повела мене у сусіднє село до своєї кoлишньої подруги й говорить до неї: «Ось яку я вам вчену невісточку привела». Я спочатку подумала, що це жарт і побігла за нею, коли вона пішла гeть, а вона почала на мене rpuмати: «Відтепер тут ти живеш, це твій дім, додому не повертайся!»

Надя була найстаршою донькою у сім’ї, тому саме вона з мaчyxoю ходила після шкоди до колгоспу працювати

Серед всіх тих, хто чув розповіді мами Люби знайшлися ті, хто щиро за неї порадів, і ті, хто почав їй зaздpuтu

Майже всі парубки на весіллі дивилися на Любу зачаровано. Красива, світловолоса з виразними бровами та

Ще в дитинстві, коли мені виповнилося одинадцять років, моя мама знайшла собі нового чоловіка й одружилася з ним. Так у мене появився вітчим. Із самого початку я всім серцем не любила його! А коли мені виповнилося шістнадцять років, я прийняла рішення віднайти тата. Ще досі пам’ятаю той момент, коли він побачив мене в нього на порозі, звісно, не відразу впізнав, хто я. Я не змогла стримати своїх емоцій, кинулася до нього в обійми й крізь сльози кричала, як сильно скучила. У відповідь я почула одне сухе слово: “Забupaйся”

Діти, зазвичай, не розуміють більшість життєвих речей та ситуацій. От і я не могла зрозуміти у свої шість

На щастя, дівчинка була дуже гарненькою та ввічливою для підліткового віку. Вона скромно посміхалась і відповідала на всі наші запитання, але всю вечерю мене щось мучило, я не міг пригадати, де бачив її раніше, і був впевнений, що щось з нею не так

Мій син — моє найбільше щастя! З дитинства я забезпечував його всім найкращим, намагався виховати його

А в обід мені зателефонував тато, якого ми п0х0вали три роки тому

Того дня я спала до обіду. Розбудив мене дзвінок. Я брала слухавку, але там мовчали. Знову дзвінок і тиша.

⁃ Ну, візьміть же, вона цілком здорова, я тільки недавно її з пологового забрала!

Посеред парку сиділа Богдана. Її лице виражало лише вт0му та р0зчарування, а поруч у колясці несп0кійно

– Бе3душний ти хлопець! Ні душі, ні серця у тебе немає, — у той момент я повернувся до неї, але затихати вона не збиралась!

Чергова старенька бабуся сиділа на перехресті двох вулиць. Вона була там не єдиною продавчинею, людей

Як мене пр0кляла одна бабуся!

Недавно я штовхнув стареньку, коли виходив з автобуса. У своє виправдання скажу, що знаю — я вчинив

Катя просила їжу біля магазину, коли її помітили ті добрі люди

Це був особливо холодний вечір, але це не заважало маленькій Каті намалювати ангелочка. На нього вона