Автор: Юлай Василiна
Зараз я поділюсь з вами своїм ключем до щастя! У старості твоє життя зупиняється, і ти можеш лише згадувати

Шкільні чудеса трапляються не тільки з учнями, а й з домашніми тваринами, що потрапляють на територію школи.

Моя дружина звикла їздити на дачу автобусом, але у той день всі рейси до села скасували, й вона пішла

Ввечері ранньою весною я поверталась додому й почула дитячий крик. Підійшовши ближче, зрозуміла, що кричали

Ім’я котика, що сидів у кошику, було написано на невеличкому шматку паперу, що був прикріплений

Все це сталось, коли ще люди середнього достатку полюбляли їздити у державні санаторії. Нічого незвичного

Зараз мій наставник не працює у школі, бо став монахом, але одні його слова я пам’ятаю досі.

Ми з дружиною почали жити на 9-тому поверсі новобудови. Сусіди там привітні й з вікна вигляд прекрасний

Мене звати Віра Андріївна, я на пенсії вже 5 років і спокійно доживаю своє життя. Чоловіка мого не стало

На підвіконні жіночого туалету стояла мініатюрна дитяча коляска, у якій мирно спала одномісячна дитина.
