Сусідка розповіла, що коли мене немає вдома, то до моєї дружини приходить гість

Я поспішав на роботу. Того дня мій телефон раптово розрядився, і я вже запізнювався. Як на зл0, все просто не трималося в руках. Спочатку впали ключі, потім зачепився навушниками за дверну ручку, а коли вже зачинив двері, то помітив, що прищемив ними свій піджак. Правду кажуть: «Поспішиш – людей насмішиш».

Поки я порався з дверима, до мене підійшла старенька сусідка. Вона кілька років, як вийшла на пенсію, й була відома у нашому під’їзді тим, що все про всіх знала. Вона торкнулася мого плеча, від чого я аж підстрибнув. Навіть не зауважив, як вона підкралася.

«А ти знаєш, що поки ти на роботі, то до твоєї дружини навідується гість? Ось й зараз вона побігла привести себе до ладу для нього» – сказала вона.

В мене все попадало з рук. Ні про яку роботу я більше не думав. Невже моя дружина й справді мені зраджує.

«Ось зачекай й сам все побачиш. Я це не для зла тобі сказала. Шкода тебе просто. Вони тебе обманюють».

Того дня я так й не поїхав на роботу. Сказав, що захворів. А сам чекав у машині поки моя дружина повернеться додому. Через кілька годин вона прийшла, а потім я помітив, як до будинку заходить невідомий мені чоловік з квітами. Я не сумнівався, що це той самий «гість».

Через п’ятнадцять хвилин я був вдома. Зловив, як то кажуть, під час процесу. Не став влаштовувати сцени типу «Отелло». Я просто дивився на ту жінку, яку я кохав. Так, вже в той момент я зрозумів, що більше її не кохаю. Мені було боляче від того, що вона так мене зрадила. Наплювала на мої почуття до неї. Здавалося, що хтось встромив ножа у груди. Я спокійно вийшов. Пішов шукати втіхи в пляшці чогось міцного. А ввечері сказав дружині збирати речі та йти до свого коханця. Я її більше бачити не міг. А вона й не вибачалася. Було видно, що їй байдуже, й шкодує вона лише про те, що попалася на гарячому, а не про те, що вона вчинила. Зібрала речі й пішла. Навіть не попрощалася.