З мамою в0юємо за бабусину хатину!

Мої доньці було 9 років, коли ми з нею опинилися на вулиці. Мій г0ре-чоловік вuгнав нас та поселив у своїй квартирі кoxaнку, а ми почали жити по орендованих квартирах. Доводилось нам дуже важко, виживали на одну мою зарплату, бо чоловік не платив aлiментів, працював не офіційно, а потім у мою голову закралась ідея, що могла б повернути наше життя у кращий бік…

Моя мама родом з Карпат, народилась у невеличкому селі серед гір, а потім виїхала у місто. Батьки залишилися там жити, ми їздили до них у гості літом, а кілька років тому хатина почала пустувати. Бабця переписала її на маму, але та туди повертатися не хотіла.

Мамі було не до повернення у старий будинок, тому що у неї лише розпочалась друга молодість. Два роки тому вона вдруге вийшла заміж за чоловіка, який молодше за неї на 10 років, і між ними панує справжня любов та пристрасть, тому вирішувати такі буденні справи їм не кортить. От і будинок там вже давно поріс бур‘янами, та єдиними його жителями тепер є миші.

Коли я прийшла з проханням віддати мені цей будинок у користування, то вона навіть не думала, з радістю погодилась, мабуть, думала, що скинула на мене лише зайві турботи. Вперше я туди відправилась зі своїми друзями, які допомогли мені все відмити, позбутися бур‘янів, трішки оновити огорожу й дах, що почав гнити. Загалом, після цього у будинку знову можна було жити. Спочатку ми з донькою їздили туди лише на вихідні, щоб відпочити й для нас двох це було справжнім раєм. Згодом ми вирішили, що можна й туристів інколи селити. Хатинка у нас хороша, а місцевість дуже красива, тому хтось та й знайдеться.

Звісно, поєднувати це з роботою та життям у місті було важко, але я вже думала про те, що зайва копійчина у домі не завадить, тим паче донька незабаром виросте, потрібно буде і на навчання, і на весілля.

Рік я здавала бабусину хатину туристам, а потім мама повідомила, що хоче повернути її собі й почати самостійно її здавати. Я була обурена, адже приводила все там до ладу, багато чого ремонтувала, щоб чужим людям було комфортно і тільки зараз мені це почало окупатися, але та пообіцяла, що всі мої витрати на ремонт поверне.

Проте просто так повертати хатинку я не хотіла. Я довго над нею трудилась, заробляла репутацію, а тепер це все просто так віддати мамі? Навіщо вона їй? Мама та її кавалер добре заробляють, а у мене донька, якій потрібні кошти на навчання, то чому я маю втрачати свій додатковий заробіток?

Минув тиждень з моменту, як мама попросила у мене повернути ключі від хатинки, і я цього не зробила. Тепер вона щодня мені телефонує і ми сваримось. За законом, мабуть, вона має рацію, і я не маю ніякого права на цю хатинку, але ж хіба це справедливо?